Згідно Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, на виконання Програми національного виховання учнівської молоді Березнівщини на 2009-2020 роки основним завданням виховної роботи є національно-патріотичне виховання дітей та молоді – формування нового українця, шо діє на основі національних та європейських цінностей. Проблемним питанням виховної роботи є «Формування ціннісного ставлення до сім′ї, родини та історичних надбань рідного краю».
Завданнями виховної роботи в класі є:
§ виховувати в учнів почуття любові до ближнього, доброти, чуйності,милосердя, поваги до своїх батьків, старших людей;
§ формувати активну життєву позицію, яка проявляється в дієвій допомозі знедоленим, немічним, стареньким;
§ різнобічний та гармонійний розвиток особистості;
§ виховувати високі моральні якості, прищеплювати любов до всього живого, що нас оточує.
Дану тему я обрала тому, що основним завданням школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов’язків за виховання і навчання дітей – переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну. Батьки не повинні боятися школи, батьки не повинні почуватися в школі гостями, які запрошують тільки на великі свята або підсобними робітниками для миття вікон чи фарбуванням парт. В результаті співпраці з батьками я хотіла б бачити батьківську громадськість як важливий союзник школи у вихованні учнів.
Класний керівник, шкільний психолог і батьки учнів повинні чітко уявляти основні напрямки своєї співпраці:
· розвиток гуманного виховного середовища класу, яке створює можливості для задоволення потреб дитини у пізнанні, спілкуванні і забезпечує вільне самовираження в різноманітній діяльності;
· контроль за дотриманням прав і свободи дитини у школі та в сім’ї, виключення будь-якого – морального, фізичного – насилля над дитиною;
· створення можливостей для розумного і культурно-ціннісного дозвілля дітей;
· контроль за дотриманням належних умов щодо зміцнення здоров’я дітей, за посиленням здоров’язберігаючих заходів у школі;
· створення і розвиток постійних зв’язків класу із соціальним середовищем.
Стратегічні напрямки своєї педагогічної турботи я реалізовую завдяки згуртуванню батьківського колективу для досягнення загальних виховних цілей. Допомагають у цьому батьківські збори, проведення яких відбувається у формі неформальних зустрічей, бесід за «круглим столом», спілкування, обміну досвідом. З усіма батьками на зборах достатньо зустрітись двічі на семестр, а проблеми, що виникають в процесі роботи, необхідно вирішувати індивідуально.
Залучаю батьків до проведення різних заходів, свят, походів, екскурсій, зустрічей. Доцільною і корисною є також організація вечорів запитань і відповідей, днів відкритих дверей, консультацій для батьків, читацьких конференцій, практичних занять.
Методи та форми роботи
· - бесіди;
· - тренінгові заняття;
· - години спілкування; рольові ігри; вікторини; уроки здоров’я; свята;
· - екскурсії;
· - акції;
· - анкетування, тестування;
· - випуск стінних газет;
· - перегляд відеофільмів;
· - батьківські збори;
· - зустрічі.
· Очікувані результати
· Формування політичної культури, компетентності і толерантності особистості;
· Виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборах власних світоглядних позицій, прагнення активно включатись в державотворчі процеси, громадське життя;
· Формування ціннісного ставлення до мистецтва в цілому та народного мистецтва зокрема, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу, етносу рідного краю;
· Виховання молодої людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності ;
· Формування культури здоров'я підлітка, здатності подолати шкідливі звички;
· Виховання свідомого громадянина, патріота, людини гідної свого народу та Батьківщини;
· Використання набутих теоретичних знань у процесі життєдіяльності учнів.
На мою думку, класне керівництво ‑ це не робота, це спосіб життя
Для мене, як класного керівника, робота попри всі перешкоди, є джерелом натхнення та задоволення.
У педагога є важка, але дуже важлива місія ‑ бути класним керівником. Одні вважають її лише доповненням до своєї викладацької роботи, інші ‑ навпаки, найголовнішою. Як би не була важка ця діяльність, вона, безсумнівно, потрібна дітям, оскільки основна структурна ланка у школі ‑ це клас. Саме в ньому зароджується інтерес до навчання, формуються соціальні стосунки між дітьми.
Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати турботу про соціальне благополуччя дітей, вирішувати проблему їхнього дозвілля, згуртовувати колектив, формувати відповідну емоційну атмосферу. Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливів був і залишається класний керівник ‑ як автор і як скульптор.
У процесі моєї роботи виробився певний стиль моїх відносин із дітьми:
· не забороняти, а направляти;
· не керувати, а співкерувати;
· не примушувати, а переконувати;
· не командувати, а організовувати;
· не обмежувати, а надавати свободу вибору.
Будучи класним керівником, вважаю, що метою виховного процесу є плекання вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, естетичними смаками, готової до творчої трудової діяльності, яка досягається через формування в учнів морального ставлення до оточуючих людей і усвідомлення цінності людського життя, через формування культури інтелектуального розвитку та вдосконалення учнів, а також культури збереження власного здоров’я.
Для вивчення результативності та ефективності виховного впливу використовую такі методики як моніторинг, діагностика, анкетування тощо.
Проводячи анкетування учнів "Рівень вихованості учнів", "Вивчення рівня згуртованості учнів", "Вивчення рівня тривожності учнів" та ін., а також діагностуючи моральну вихованість, виявляю певні задатки та здібності дітей, їх позитивні й негативні риси характеру для подальшого коригування.
Постійно критично аналізуючи проведену роботу, помічаю, що динаміка показників може бути неоднаковою, більше того, деякі показники можуть майже не змінюватись, а іноді можуть бути гірше, ніж на попередньому етапі. Тому загальний висновок робиться на основі зіставлення всіх отриманих даних, що характеризують виконану систему роботу.
Найбільш ефективні не прямі, а приховані впливи на дитину.
Навіювання: хороший товариш, цікавий співрозмовник, людина здатна досягти успіху.
Навчання: раціональному плануванню діяльності (не накопичувати не виконані справи), самоконтролю поведінки, саморегуляції психофізичного стану, умінню спілкуватись.
Виховні впливи: натяк, ласкаві докори, прояви уваги, турботи, заохочення до успіху.
У своїй роботі використовую інноваційні методики, творчо підходжу до створення системи виховної та соціально-педагогічної роботи. Прагну створити умови для розвитку в дітей творчої ініціативи, громадянської позиції, відповідальності та інших якостей, що затребувані суспільством.
Підтримую тісний контакт із батьками своїх учнів, організовую педагогічні консультації, проводжу анкетування з метою діагностики та регулювання своєї навчально-виховної діяльності.
Вважаю, що саме класний керівник здатний показати учневі та його батькам, що вони є в житті один для одного, так як більша частина про це забуває. Намагаюся створити умови для реального самостійного вирішення учнем його особистих проблем, розуміння себе й інших, особистісного та професійного самовизначення.
Немає легких учнів, усі вони вимагають від учителя, класного керівника багато сил і енергії. Педагог повинен бути щиро переконаний у тому, що кожна дитина талановита, а значить цікава. Якщо дитина "сіра" й "непомітна", отже, її талант поки не виявлений і не розвинений. А в цьому винна не дитина, тут винні педагоги та батьки.
Термін діти "групи ризику" найчастіше згадуються в якості синонімів таких понять як "запущений учень" або "учень із відхиленнями в навчанні та поведінці", "важкі діти", "важкий учень". Зазвичай ми називаємо "важкими" тих учнів, які не тільки погано вчаться, але і при цьому також грубо порушують вимоги шкільної дисципліни, правила поведінки на вулиці та у громадських місцях. Щоб вести роботу з такими дітьми, треба знати причини, що призводять до відхилення в навчанні та поведінці.
У таких випадках у моїй роботі на перший план виходить просто людське відношення: допомогти, зрозуміти, приголубити, поспівчувати, поговорити по душах. Допомогти дитині знайти себе, заявити про себе, знайти впевненість, у кожному бачити хороше, дати кожному шанс ‑ ось ті завдання, які поставила перед собою, прагну їх реалізувати. Природно, по-новому звучить сьогодні й завдання класного керівника ‑ уміти бути готовим взяти на себе відповідальність за долю дитини, бо, як писав Антуан де Сент-Екзюпері: "Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив".
Цим учням приділяю особливу увагу, залучаючи їх до участі у класних і загальношкільних заходах, відвідую їх сім’ї та проводжу індивідуальні бесіди і з учнями, і їх батьками.
Робота класного керівника непроста: усі педагоги знають, що класний керівник відповідає "за все" та в ідеалі повинен уміти виконувати безліч справ, причому одночасно. . Важливо, щоб педагог міг у професійній діяльності проявити себе як особистість, яка цікава дітям.
Класний керівник повинен володіти всіма якостями хорошої, розумної, цікавої людини.
Пам’ятайте: Батько дитини не ваш учень, не ваш ворог, а ваш друг, порадник, однодумець.
Майте на увазі: Краща форма взаємин із батьками складає ланцюжок: діти ‑ батьки ‑ учитель – сім’я.
Майте на увазі: Головне ‑ не чекати подяки, тоді не буде розчарувань.
Пам’ятайте: Діти у класі ‑ ваше відображення, тому старайтесь постійно працювати над собою.